План-конспект уроку на тему:
Хімічні властивості оксидів: взаємодія з лугами іншими оксидами
Цілі уроку: ознайомити учнів з фізичними й хімічними власти- востями оксидів; дати поняття індикаторів, пояснити їх використання для визначення кислот та основ; розвивати логічне мислення учнів на прикладі порівняння взаємодії кислотних і основних оксидів з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами; розвивати вміння й навички складати рівняння хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей оксидів.
Тип уроку: формування вмінь і навичок.
Форми роботи: фронтальна робота, розповідь учителя, демонстраційний експеримент.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, хімічні реактиви.
ХІД УРОКУ
І. Організація классу
ІІ. Перевірка домашнього завдання, мотивація навчальної діяльності
Ø Ми знаємо, що за складом хімічні сполуки поділяються на чотири класи. Які саме? (Оксиди, основи, кислоти, солі)
Ø Як розрізняють класи сполук? (За складом речовин)
Ø А якщо формула речовини не відома? (То розпізнати її можна за хімічними властивостями)
ІІІ. Формування вмінь і навичок
Демонстрація 2. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою
Дослід 1. Розглянемо два оксиди: СаО і P2O5. Що можна сказати про фізичні властивості цих оксидів? (Тверді, білого кольору, розчинні у воді)
Не всі оксиди тверді.
— Наведіть приклади газоподібних оксидів. (CO, CO2, SO2)
Відрізняються оксиди:
- за забарвленням: CuО – чорний; Cu2O – червоний, Fe2O3 – бурий, Cr2O3– зелений тощо;
- за температурою плавлення;
- за розчинністю у воді (CuО, Fe2O3 – нерозчинні у воді; СаО й P2O5 – розчинні).
Розчинні оксиди взаємодіють із водою.
— Які продукти виходять у результаті такої взаємодії?
Дослід 2. У склянку з водою насипаємо білий порошок СаО, а в іншу – білий порошок P2O5.
- Що спостерігаємо? Обидва порошки розчинилися у воді.
- Що сталося з водою?
Розібратися в цьому нам допоможе індикатор – речовина, що реагує на різне середовище зміною забарвлення. Познайомимося з двома з них. Фенолфталеїн – безбарвний у нейтральному й кислому середовищі, стає малиновим у лужному середовищі. Додаємо дві краплі фенолфталеїну в розчин СаО – з’являється малинове забарвлення, а в розчині P2O5 колір не змінився.
Метиловий оранжевий у нейтральному середовищі – оранжевий, у лужному – жовтий, у кислому – червоний.
Додаємо по кілька крапель у наші розчини: розчин СаО під дією метилового оранжевого забарвився в жовтий колір, отже, у склянці міститься луг; розчин P2O5 набув червонного забарвлення, отже, у цій склянці міститься кислота.
Запишемо рівняння реакцій, щоб підтвердити наші дослідження.
CaO+H2O = Ca(OH)2 (кальцій гідроксид)
P2O5+3H2O =3H3PO4 (ортофосфатна кислота)
Висновок. Кислотні оксиди в результаті взаємодії з водою утворюють кислоти, а основні оксиди утворюють основи.
По-різному кислотні й основні оксиди взаємодіють із лугами й кислотами. Розглянемо на прикладах:
CaO+ 2HCl→CaCl2+ 2H2O
CaO+NaOH ≠
P2O5+HCl≠
P2O5+6NaOH →2Na3PO4+3H2O
Висновок. Кислотні оксиди взаємодіють з основами з утворенням солі й води; основні оксиди взаємодіють із кислотами з утворенням солі й води.
Кислотні й основні оксиди можуть узаємодіяти між собою.
CaO+ P2O5= Ca3(PO4)2
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Заповнюємо опорну схему «Хімічні властивості оксидів», по ланцюжку на дошці складаємо рівняння реакцій з опорної схеми.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.
Творче завдання. Підготувати повідомлення про використання оксидів.