План-конспект уроку на тему:
«Хімічні властивості лугів:дія на індикатори, взаємодія з кислотними оксидами, кислотами, солями.Реакція нейтралізації.
Цілі уроку: розширити знання учнів про хімічні властивості класів неорганічних сполук на прикладі основ; показати дію лугів на індикатори; розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей основ.
Тип уроку: поглиблення й розширення знань.
Форми роботи: розповідь учителя, демонстраційний експеримент, лабораторні досліди, робота з опорною схемою.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, таблиця «Правила техніки безпеки в кабінеті хімії», ряд активності металів, хімічні реактиви.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу
II. Аналіз тематичного оцінювання
Робота з класом зі з’ясування типових помилок, індивідуальна робота над помилками.
III. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
• Який клас неорганічних сполук називається основами?
• На які дві групи поділяються основи? (Розчинні (луги) й нерозчинні (малорозчинні))
• 3 допомогою таблиці розчинності наведіть приклади розчинних і нерозчинних основ. (П’ятеро-шестеро учнів по ланцюжку виписують на дошці формули основ.)
• Назвіть записані основи за сучасною українською номенклатурою. (По ланцюжку наступні учні називають основи.)
• 3 допомогою таблиці «Взаємозв’язок між класами неорганічних сполук», що є у вас у зошитах, припустіть, які хімічні властивості проявлятимуть основи.
1) Взаємодія з кислотами.
2) Взаємодія з кислотними оксидами.
Додаємо:
3) Взаємодія із солями.
І за цим планом будемо вивчати властивості основ.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Лабораторна робота № 3. Дія лугів на індикатори
Для проведення цієї лабораторної роботи ми використаємо пластинку для мікрометоду.
Акуратно в перший ряд капаємо по дві краплі натрій гідроксиду, у другий ряд — по дві краплі кальцій гідроксиду. Далі в перше заглиблення з кислотами додаємо одну краплю метилового оранжевого, у друге — одну краплю лакмусу, у третє — одну краплю фенолфталеїну.
На основі спостережень заповнюємо таблицю.
|
Метиловий оранжевий |
Лакмус |
Фенолфталеїн |
|
|
Нейтральний |
Оранжевий |
Фіолетовий |
Безбарвний |
|
NaOH |
Жовтий |
Синій |
Малиновий |
|
Са(ОН)2 |
Жовтий |
Синій |
Малиновий |
Висновок. У розчинах лугів метиловий оранжевий набуває жовтого забарвлення, лакмус — синього, фенолфталеїн — малинового. Отже, розчини лугів можна визначити з допомогою індикатора.
2. Демонстрація 7. Хімічні властивості основ
На початку уроку ми припустили, які властивості повинні мати основи. Подивимося практично.
Дослід 1. Взаємодія лугів з кислотними оксидами Збираємо прилад для одержання вуглекислого газу. Одержаний газ пропускаємо крізь розчин кальцій гідроксиду.
— Яку ознаку реакції спостерігаємо? (Випадіння осаду) Записуємо рівняння реакції:
СO2 + Са(ОН)2 СаСO3 + Н2O
Укажіть тип реакції. (Реакція обміну)
Дослід 2. Взаємодія лугів з кислотами
• Як називається ця реакція? (Нейтралізації)
• Яка речовина допоможе побачити, що реакція відбулася? (Індикатор) У дві пробірки наливаємоNaOH і Са(ОН)2, додаємо фенолфталеїн.
А потім по краплях знебарвлюємо розчин хлоридною кислотою. Пропонуємо учням записати рівняння реакцій:
Дослід 3. Взаємодія лугів із солями
У дві пробірки наливаємо CuSO4, Al2(SO4)3, потім по краплях додаємо розчин їдкого натру.
— Які ознаки реакції спостерігаємо? (Утворення нерозчинного осаду)
Запишемо рівняння реакції:
Усі наші припущення про властивості лугів підтвердилися практично. (Розглядаємо відповідно до пунктів плану.)
На основі цього вносимо доповнення в таблицю «Взаємозв’язок між класами неорганічних сполук».
V. Закріплення вивченого матеріалу
Керована практика
Завдання 1. Здійснити перетворення:
Знання властивостей класів неорганічних сполук дозволяє нам припустити, з допомогою яких реакцій можна одержати ту чи іншу речовину.
Два учні з двох боків:
Завдання 2. Здійснити перетворення:
Лабораторна робота № 4. Взаємодія розчинів лугів з кислотами
У дві пробірки наливаємо по 1 мл NaOH і по одній-дві краплі фенолфталеїну. Потім в одну з них по краплях додаємо хлоридну кислоту, у другу — сульфатну кислоту. Заносимо результати до протоколу.
|
Реагенти |
Що спостерігаєте? |
Рівняння реакції |
Висновок |
|
|
NaOH |
HCl |
|||
|
NaOH |
H2SO4 |
|||
|
Cu(OH)2 |
HCl |
|||
Лабораторна робота № 5. Взаємодія нерозчинних основ з кислотами
Нам необхідно одержати купрум(ІІ) гідроксид. Як це зробити? Яку властивість основ для цього можна використати?
До одержаного осаду по краплях додаємо хлоридну кислоту.
— Які ознаки хімічної реакції спостерігаємо?
Запишіть результати досліду до протоколу.
Лабораторна робота № 6. Розкладання нерозчинних основ у процесі нагрівання
Нерозчинні основи за нагрівання розкладаються на оксид і воду. Перевіримо це на практиці.
Одержіть купрум(ІІ) гідроксид, закріпіть пробірку в пробірко-тримачі.
• Як правильно нагріти пробірку?
• В якій частині полум’я необхідно нагрівати пробірку? (У верхній, найбільш гарячій)
• Що спостерігаємо? Запишемо рівняння реакції:
Cu(OH)2 СuO + Н2O
Укажіть тип реакції. (Реакція розкладу)
Висновок. З якими властивостями основ ми познайомилися на цьому уроці?
• Реакція нейтралізації.
• Розклад нерозчинних основ.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.
Здійснити перетворення: